Автомийка, магазин і таксі
- В нас із дружиною, народилась донька. Для нас це було щастя. Ми самі її ростили й допомоги чекати було нізвідки, та і допомога була не дуже потрібна. Дружина максимально присвячувала себе дому і доньці, я заробляв гроші. Таких сюжетів сотні тисяч. На той час, мені було вже тяжко підійматися в офіс на другий поверх. Я звернув свій комп'ютерний бізнес, вірніше, поставив на паузу. Купив свій перший автомобіль, Це був FIAT TIPO. Захотілось спробувати себе в інших сферах, Було набрано кілька бригад робітничих професій. Ці люди робили ремонти квартир, офісів,
Закупив їм якісний інструмент, на кругленьку суму. Платив їм достойну заробітну плату і вони працювали.
- В цей час 2007 рік квітень, рано вранці, спішив один дядько заробити копійчину, на своєму тракторі, забувши про існування правил дорожнього руху, а можливо він і не підозрював про їх існування, вирішив проскочить головну дорогу. Бачу не встигну загальмувати, а колись доводилось бачити авто з під плуга, став тікати вліво. На повороті, зазвичай острівок гран пилі, авто почало зносити правою стороною в стовп. Рівняю руль, забор благенький, до будівлі метрів 15. Думаю зупинюсь. Ага дивись, втечеш. Дядько, замість пригальмувати, вдавив педаль в пол., Коротко кажучи, зловив він мене. Довго розказую, а ці всі думки промайнули в долі секунди, рішення приймалися миттєво.
Але рішення, таки були прийняті вірно, втрати були мінімальні, якщо не брати до уваги авто і переляк.
Вийшло так, що зіткнення відбулося з резиною переднього і заднього коліс трактора. Це і врятувало нас від серйозних наслідків. Бр-р, навіть думати страшно.
А ось, доречі й він, а за ним, переулок, з якого він вискочив.
Саме страшне в ці аварії, що поряд, сиділа дружина, а на руках тримала нашу дитину. Отут, вперше в житті, я так трухнув. З моїми дівчатами було майже все впорядку. Трохи синців і легкий струс мозку у дружини. Але повірте, я ніколи так не лякався. Через пів години, приїхали й ДАІ, і міліція, і "не міліція". Швидко й оцінили трактор, покупця на нього знайшли. Дядько в позу став, каже в зятя СТО своє, ремонтувати буде. Кажу, це ж довго буде, а в мене об'єкти під Києвом. Знайшли швидко водія з машиною, 50 в о. в день. Коротко кажучи, через три дні, питання закрили. Спасибі друзям і знайомим. Так у мене з'явилась вісімка, а дядько забрав собі FIAT,
- Через декілька місяців, придбав для нас квартиру в центрі селища. Дружині стало тяжко вправлятися з господарством. Так було краще для всіх.
Мого здоров'я не вистачало утримувати чимале господарство належним чином, довелося продати його. Та й відверто, не бачив я себе в с/г сфері. Я зробив це без сумнівів. Бо думка про перспективи мого здоров'я, змушувала думати й планувати наперед.
Купив бульдозер, дав знайомому його в оренду. Дурна була ідея з його покупкою. але, як кажуть, "із пісні слів не викинеш", орендував магазин для дружини. А сам вирішив відкрити автомийку.
Для цього довелося теж орендувати бокс.Ця справа мені подобалась. Закупив недешеве обладнання для автомийки Karcher
Взяв на роботу кілька дівчат і хлопців. Ну і зайнявся розкруткою. Конкуренція була значна, але мене це не зупиняло. Рекламні листівки розходилися тисячами, Домовився з ДАІ, ну як домовився, зібрав необхідні документи й виконав всі вимоги, натягнув через дорогу рекламний баннер.
Успіх був гарантований. З часом, з'явились постійні клієнти. Радів я, та не довго. Це Рокитне. Хазяїна боксу, як кажуть "задавила жаба" Він раніше вже пробував відкрити тут мийку,, але щось у нього не виходило. Коротше кажучи, відмовив він мені продовжувати оренду. Вирішив сам мити машини. Та знову його дуже швидко, спіткала невдача. Майже всі мої клієнти, завжди записувались зарані по телефону. За кілька днів, я орендував ще один бокс, що правда, на іншому кінці селища..Ще раз впевнився у правдивості прислів'я. "Не місце красить людину, а людина місце" Попрацювали ми деякий час. І я зрозумів, назва моєї автомийки "Дежавю", до речі просто подобалось це слово, дійсно носить якийсь містичний характер. І цей хазяїн, вирішив, що зможе сам заробляти таким чином. Все, я вирішив зав'язувати з орендованими приміщеннями, бо і з магазином відбулася, приблизно така ж історія. Твою дивізію, та що ж це таке. В будь-яку справу, якою займався, я вкладав душу, Я не вмію робити щось наполовину. Попривикали жити на хапок. Рокитнянські жлоби, ні розуму, ні фантазії. В підсумку, коли підрахував фінансові витрати, побачив, що можна було не городити цей паркан. А просто жити на ті гроші, що були витрачені. Хотілось щось робити, не стояти на місці. Підказати не було кому. І мої шишки залишались тільки моїми. Не було в мене кому, навчити, як вести бізнес в Рокитно. Тож, як було, без прикрас. Наближалась фінансова криза 2008 року.
- Але на той час, в мене вже працювала інша моя ідея.
Забув розказати, на початку епопеї з орендованими приміщеннями, я придбав новенький автомобіль. Гарненьке, китайське чудо, виявилося напрочуд шустрим. Кондиціонер, центральний замок, гідропідсилювач керма. Коротше за 60 000 кредитних грн., я отримав так необхідний мені, засіб пересування, бо на ньому міг заїхати куди завгодно. Бо розвернутися на ній можна було, майже на місці.
Та це не все. Вирішив я на ньому таксувати. Надрукував пару сотень візиток, причепив під днище світлодіодну підсвідку, фішку і вперед.
А ввечері, коли вже темніло і місто засинало, молодь тільки виходила гуляти. І тут з'являвся мій "космічний корабель", Ну так виглядало моє авто. Хороше світло + підсвітка + завжди хороша, сучасна музика, завжди чистісінький автомобіль, в якому завжди приємно пахло, на відміну від інших таксі.
Таксисти готові були мене розірвати, було багато розмов з ними, навіть пробивали колесо, поки я не пообіцяв одному з них пристрелити його. Це було трохи смішно. Але він мені, мабуть, повірив. З часом їх усіх попустило, а може просто звикли до мене. Але, кожен з них бісився в середині себе. Вони ж то бачили мою популярність серед молоді. Я майже не стояв. Та й цін на послугу не занижував.
- Не знаю, скільки це продовжувалося б, але одної ночі, п'яний підліток, втрапив мені під колеса. Я тільки рушив, і це п'яне чудо, як олень, впало мені на капот і скотилось під колеса. Я загальмував, але колесом накотився, навіть не переїхав, йому на ногу. Відкритий перелом і кримінальна справа, суд на якому мене виправдали. Але три місяці судових тяганин, авто на штраф. майданчику. В результаті, я взагалі втратив змогу ходити. Осів вдома. Але це вже інша історія і інше життя.
На теренах інтернету, безліч інформації, про те, що це за хвороба розсіяний склероз, як її діагностувати. Але, майже нічого немає про те, як з цим жити, як бути в побуті. Як залишатися соціально активним. Як достойно заробляти на життя.
Що можна їсти, а чого краще уникати, чи можна вживати алкоголь і скільки. Як покинути палити. Як залишитись потрібним суспільству і як не стати обузою для сімї.
Десь так.