Вдова
Колись давно, дуже давно вороги вбили могутнього воїна
Дружини янголів
І хай у серці Не зів'яне цвіт, Великої, На все життя любові.
Картопля, то святе

- Доця ! Доця вже тиждень,як дощ не ллє ! І шо? І то, шо пора садить картоплю.

Вона знову вийшла з хати у ті хвилини, коли ніч передає свої ключі світанку.
На сході, рожевіла, мов свіжа рана готова хлюпнути кров'ю , смужка світанку.
v